flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Правила внутрішнього службового розпорядку

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зборами працівників

Покровського районного суду

Дніпропетровської області

№ 10 від 21.04.2017 року

 

 

ПРАВИЛА

внутрішнього службового розпорядку Покровського районного суду Дніпропетровської області

І. Загальні положення

         1. Ці правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку Покровського районного суду Дніпропетровської області, його апарату (далі – суд), режим роботи, умови перебування працівника апарату суду в суді та раціонального використання робочого часу.

         2. Службова дисципліна в суді ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання працівником суду свої обов’язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.

         3.Правила внутрішнього службового розпорядку у суді затверджуються загальними зборами працівників апарату суду за поданням керівника апарату суду (далі - керівник) на основі «Типових правил внутрішнього службового розпорядку» затверджених Наказом Національного агентства України з питань державної служби № 50 від 03.03.2016 року.

         4. Правила внутрішнього службового розпорядку суду доводяться до відома всіх працівників апарату суду, під підпис.

 

ІІ. Загальні правила етичної поведінки у суді

 

         1.Працівники суду повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.

         2. Працівники суду у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність.

         3. Працівники суду повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.

         4. Працівники суду під час виконання свої посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

 

ІІІ. Робочий час і час відпочинку працівника суду

 

         1. Тривалість робочого часу працівника суду становить 40 годин на тиждень.

2. Початок та кінець робочого часу, перерва що надається для відпочинку і харчування, встановлюється для працівника суду з урахуванням режиму роботи суду.

Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить, як правило, 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час, і працівник суду може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

3. У суді, як правило, п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер – по 8 годин 15 хвилин з 08:00 до 17:00 години, п’ятниця – 7 годин з 08:00 до 15:45 години; обідня перерва - з 12:00 до 12:45 години, вихідні дні – субота і неділя.

Режим роботи суду встановлюється з урахуванням загальноприйнятого режиму роботи підприємств, установ і організацій.

У зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у суді, може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.

.4. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину як при п’ятиденному, та і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи  при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

5. Працівникам суду забороняється  відволікати один одного від виконання свої посадових обов’язків.

6. Облік робочого часу у суді здійснюється у відповідному журналі обліку робочого часу/табелі робочого часу (далі - журнал).

7. Вихід працівника суду за межі адміністративної будівлі суду у робочий час зі службових питань  відбувається з відома його безпосереднього керівника.

 

IV. Порядок надання працівникам суду щорічних основних, додаткових, соціальних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати

 

1. Суддям Покровського районного суду Дніпропетровської області надається щорічна оплачування відпустка тривалістю 30 робочих днів (42 календарних) з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів (відповідно до ст.136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

2.Державним службовцям Покровського районного суду Дніпропетровської області надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати( відповідно до ст.57 Закону України «Про державну службу») та за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більше як 15 календарних днів (відповідно до ст. 58 Закону України «Про державну службу»).

3. Працівникам патронатної служби (помічникам суддів) Покровського районного суду Дніпропетровської області надається щорічна основна відпустка тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору (ст. 75 КЗпП України), а також передбачено надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів (роботу на персональних комп’ютерах) (відповідно до п.1 ст. 8 закону України «Про відпустки» та розділу ХХІІ. Загальні професії за всіма галузями господарства», Списку працівників, які працюють на електронно-обчислювальних машинах (у т.ч. персональних комп’ютерах)).

4.Обслуговуючому персоналу Покровського районного суду Дніпропетровської області (архіваріусу) надається щорічна основна відпустка тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору (ст. 75 КЗпП України).

5.Кур’єр-прибиральниці Покровського районного суду Дніпропетровської області надається щорічна основна відпустка тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору (ст. 75 КЗпП України) та щорічна додаткова відпустка тривалістю 4 календарних днів ( п.31 розділу ХХІІ постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» №1290 від 17.11.1997 року).

6. Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки»).

7. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів  - 70 ) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.(ст. 179 КЗпП України).

8. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 закону України «Про відпустки»).

Одинока матір - жінка,яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено  в установленому порядку за вказівкою матері,  вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину  сама (п. 9 Постанови  Пленуму Верховного  Суду  України  "Про  практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р.  N 9 ( v0009700-92 ).

Щорічна соціальна додаткова відпустка надається відповідно до орієнтованого переліку документів працівникам, які не є одинокими матерями в класичному розумінні, але виховують дитину без батька після розлучення, наприклад:

-         свідоцтво про народження дитини;

-         рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

-         рішення органу опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини (наприклад довідка структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення про підтвердження факту виховання без одного з подружжя дитини віком до 14 років);

-         ухвала суду або постанова слідчого про розшук батька у справі за позовом про стягнення аліментів;

-         рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (або ухвала суду про відкриття провадження у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою(померлою));

-         довідка про перебування батька у місцях позбавлення волі.

9. Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою або заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки (ст. 216 КЗпП України).

10. У випадках, передбачених ст.25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік (ст. 84 КЗпП України).

 

 

V. Порядок повідомлення працівником суду про свою відсутність

1. Працівник суду повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

2. У разі недотримання працівником суду вимог  пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність працівника на робочому місці.

3.У разі ненадання працівником доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника щодо причин своєї відсутності.

 

VІ.  Перебування працівника суду в суді у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

 

1. Для виконання невідкладних завдань працівник суду може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного працівника суду не повинна перевищувати 4 години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

2. Керівник за потреби може залучати працівників суду до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування працівника суду після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюються згідно з графіком, який розробляється спеціалістом з питань персоналу і затверджується керівником.

3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.

4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні працівник суду, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідно інформація подається спеціалістом з питань персоналу керівнику для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.

5. У разі залучення працівника суду до роботи понад установлену тривалість робочого дня у суді запроваджується підсумковий облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.

За роботу в зазначені дні(час) працівника суду надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами працівників суду.

6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час  вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину інваліда, можуть залучатися до надурочних годин лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

 

VIІ. Порядок доведення до відома працівників суду нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

 

1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома працівників шляхом ознайомлення у паперовій формі або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис працівника суду (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або  відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомленні з певним службовим документом в електронній формі.

2.Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома працівника шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суду.

 

VIIІ. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

 

1. Керівник зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником покладені відповідні функції у суді.

2. Працівник суду повинен дотримуватися правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.

3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником суду, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в суді відповідає керівник та визначена ним відповідальна особа, на яку покладений такий обов’язок.

 

ІХ. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна працівником

 

1. Працівник суду зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у суді особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.

2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою суду, спеціалістом з питань персоналу та працівником який звільняється.

Один примірник акта видається працівнику суду, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього працівника.

 

Х. Прикінцеві положення

 

1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення працівника до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються керівником апарату суду.