Історія суду

 Історія Покровського     районного суду

Історія Покровського районного  суду Дніпропетровської області невід’ємно пов’язана з історією нашого краю.

В роботі «Запоржье в остатках старины и преданияхъ народа» видання 1888 року,  видатного дослідника історії запоріжського козацтва Дмитра Івановича Яворницького вказано, що під час восмирічної подорожі по  минулим володінням запоріжських козаків він потрапляє до с.Покровське. В той час на початку 80-х років 19 століття в селі були мировий суддя Осип Васильович Гладкий, внук Осипа Михайловича Гладкого – кошового отамана, що вивів запорізьких козаків із-за Дунаю в 1828 році від татар до Російської Імперії за  що в 1829 році імператором Миколою І йому було присвоєно звання полковника та дворянський титул.  Крім мирового судді в селі були в наявності судовий слідчий і становий пристав. На підставі цих історичних даних пожна з впевненістю сказати , що судова система в селі Покровське починається з судової реформи 1864 року.
         Нажаль від початку 20-го столяття до 1943 року нема ніяких відомостей про діяльність судових органів на території Покровського району, цей період потребує додаткового вивчення в архівних установах м.Запоріжжя, м.Дніпропетровська та м.Києва.

Вже восени 1943 року , після визволення Покровського району від німецько-фашистських окупантів, Покровський районний суд ропочинає свою діяльність, як і всі суди того періоду він комплектувався народними суддями  , що пройшли тримісячні юридичні курси.  Приміщення суду знаходилось по вулиці Леніна , де тепер розташована територія дитячого садка Орлятко, ближче до території районної лікарні. Будівля була  одноповерховим будинком з саману та вікнами з ставнями. В цій будівлі суд знаходився приблизно до 1968 року.

В період 1943-45 років в суді працюють народними суддями Євсєєв та Абрамова про це свідчать архівні документи , що збереглися в архіві суду, а саме вироки по кримінальним справам . Про цих суддів нажаль нічого невідомо. В той період в суді працюють секретарями Чудник та Веремєєнко.

З листопа 1945 року по січень 1952 року народним суддею Покровського районного суду працює   Марченко  Михайло Григорович .

Зі спогадів самого Марченко Михайла Григоровича, записаних його невісткою Мороз Любов Іванівна нам відомо, що Михайло Григорович народився  у 1900 році в с. Покровське Покровського району Дніпропетровської області в сім”ї  селянина бідняка.   Рано залишився сиротою, сам дбав про своє життя, працював наймитом.

З 1918 року  вступив до партизанського загону під командуванням  Падалки і воював з білогвардійцями  до 1920 року.

У 1920 році  був направлений військовим революційним комітетом  у Покровську волость для створення робітничо-селянської міліції.  Спочатку працював помічником начальника міліції, потім в серпні 1921 року був переведений до Гуляйпольської міліції. Працював у службі розшуку.  Пізніше працював / до 1923 р./ у Запорізькому  губвійськовому трибуналі  на посаді народного слідчого.

В 1923 році Марченко М.Г. переїхав до Покровського району і працював в райвиконкомі завідуючим райстат бюро до 1930 року. В цьому ж році був переведений на роботу в органи  ОІПУ на посаду  оперуповноваженого Покровського району, а потім заступником  начальника  міськвідділу ГПУ П”ятихатського району. В цих органах М.Г.Марченко працював у званні майора держбезпеки.

У 1937 році перейшов на іншу роботу у м.Запоріжжя.  Працював у Запоріжжі завідуючим держощадбанком, потім перейшов на роботу в облвиконком консультантом по культурно-просвітницькій роботі. Перед початком війни працював начальником спецвідділу облвиконкому.

У березні 1942 року був мобілізований до лав діючої Радянської Армії і воював до закінчення війни 1945 року, працював на партійній роботі у військах НКВС-парторгом батальйону.

Після демобілізації повернувся в Покровське. За рішенням партійних і радянських  органів після закінчення тримісячних юридичних курсів працював на посаді народного судді в Покровському народному суді з листопада 1945 року по лютий 1952 року. Мав нагороди: орден Червоної Зірки, 6 медалей. Вів  активну громадську діяльність до останніх днів життя. Помер 6 листопада  1986 року. Похований в смт.Покровське. Марченко М.Г. виховав двох дітей. Пізніше його син  Марченко Віталій Михайлович тривалий час працював       у прокуратурі на різних посадах  в тому числі і заступником прокурора Дніпропетровської області.

В період з 1945 по 1952 роки в суді секретарями працювали Падалка, Мицик, Руденко, Меркулов.

         В період з  січня 1952 року по січень 1954 року в Покровському районному суді народним суддею працює  Таран Микола Іванович, відомо що він в цей період навчається заочно в Харківському юридичному інституті. Досліджуючи накази народного судді Таран М.І. ми бачимо, що в той час апарат суду складався з секретаря участка, секретаря судового засідання , судового виконавця, конюха та прибиральниці . В цей період в суді працювали секретарем участку Падалка Антонина Кирилівна, Меркулов І.Д., секретарем судового засідання Лапченко Ніна Андріївна, судовим виконавцем Дерімова Марія Павлівна, Ігнатенко Микола Романович,  конюхом Цикало Микола Івович, прибиральницею Лимар Агрипіна Павлівна, Коломоєць Ганна Андріївна.

         З 1954 року по 1970 рік народний суддя Покровського району. Межерицький Павло Арсентієвич. Народився Межирицький П.А. 24 листопада 1923 року в с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області.

Приймав участь в бойових діях Виликої Вітчізняної війни, був поранений, нагороджений бойом орденом Червона Зірка.

Після війни  працював слідчім прокуратури  Петропавлівського району Дніпропетровської області.

В грудні 1954 року був призначений народним суддею Покровського району. В 1962 року закінчив заочно Харківський юридичний інститут. Помер в 1998 році, похований в смт. Покровське  Покровського району Дніпропетровської області.

В цей період Покровський районний суд переїздить до нового приміщення, а саме в 1968-69 роках за адресою вул.К.Маркса, 134. В цій будівлі знаходилась міліція, а в 1968 році до неї було зроблено прибудову. В цій прибудові ромістилися прокуратура району та районний суд. Площа приміщення , що займав суд становила 180 кв.м. і складалась з двох кабінетів, приміщення для архіву, канцелярії, приймальні народного судді , кабінету народного судді та залу для судових засідань. На той час це було досить сучасне і комфортне приміщення для суду. В цьому приміщенні суд працював до 2010 року.

В період з 1954 по 1970 роки в Покровському районному суді працювали секретарем Деримова М.П., секретарем судового засідання Падалка А.К.,Москаленко Людмила Василівна, Ященко Раїса Петрівна, судовим виконавцем Гетьманець Надія Олексіївна, Миленко Анатолій Єгорович, конюхом Цикало М.І., Мицик Марк Ілліч, прибиральницею Коломоєць Г.А., Артеменко Олена Андріївна.

В 1968-69 роках Покровський район був приєднаний до Васильківського району Дніпропетровської області. В цей період народний суддя називався народним суддею Васильківського району в постійно діючій виїздній сесії.

Транспортний засіб у вигляді коня в суді був до 1962 року.

В період з 1970 року по 1976 рік в Покровському районному суді народним суддею працював Івахненко Микола Олександрович.

Івахненко М.А. народився 08 листопада1926 року  в селі Томаковка Томаківського району Дніпропетровської області .

В 1943 році пішов на фронт, був тяжко  поранений. Закінчів Велику Вітчизняну війну  в Берліні. 5 років лікувася в госпіталі. Нагороджений бойовими медалями . Після одужання працював в с. Томаковка  у паспортному столі.

В 1956 по 1961 навчався в Харківському юридичному інституті.

Після закінчення був направлений суддею в с. Магдалинівка, потім працював в с. Межова суддею. З 1970 року працює суддею в с.Покровському  . Помер 28 квітня 1998 року, похований в смт. Покровському.

         В період 1970 року по 1990 рік в апараті суду в штатному розкладі змін не відбувалось. В цей час на посаді секретаря суду працювали Ященко Раїса Петрівна, Каліберда Валентина Володимирівна, Комериста Ірина Анатоліївна, секретарями судового засідання Гвоздинська Любов Андріївна, Рєзніченко Ганна Олексіївна, Ковтун Галина Филиппівна, Губа Лидия Петрівна,  Вакуленко Налія Миколаївна, Орманджи Федора Константинівна, судовим виконавцем Миленко Анатолий Єгорович, Рєзниченко Ганна Олексіївна, Рибалко Валентина Миколаївна, кур'єр-прибиральницею Олефір Ольга Фоковна.

В період з 1976 по кінець 2000 року народним суддею працював Воловик Олександр Іванович. Зі спогадів дружини Воловик О.І.  Воловик Ніни Іванівни : «Чверть століття , 25 з половиною років , Покровський районний суд очолював Воловик Олександр Іванович.

ВоловикО.І. народився  26 жовтня 1949 року в с.Ленінське Апостолівського району Дніпропетровської області..

У 1966 році закінчив школу і вступив до професійно-технічного училища. Після закінчення ПТУ був призваний до лав Радянської Армії.По закінченню служби  працював токарем  Орджонікідзевського  гірничозбагачувального комбінату.

У вересні 1971 року  вступив до Харківського юридичного інституту, а в червні 1975 року з відзнакою закінчив його.

З серпня 1975 року по квітень 1976 року він працював стажистом судді Покровського районного суду.

 У квітні 1976 року Олександр Іванович був обраний на посаду судді  Покровського районного суду.             

З квітня 1990 року Олександр Іванович – голова Покровського районного суду.

Указом Президента України від 12 листопада 1993 року за значний особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку Воловику О.І. було присвоєно почесне звання „Заслужений юрист України”. Воловик О.І. обирався делегатом  11  і 111 з”їздів суддів України  1994,1996 роки.

Захоплювався спортом, любив музику, грав на баяні, гарно співав, фотографував, прагнув досконалості у всьому.  Разом з дружиною Ніною Іванівною  виховали двох синів, які теж стали юристами. Восени 2000 року після тяжкої хвороби Воловик О.І. помер, похований в смт.Покровське.

В період з 1990 року до 2000 року змінюється штатний розпис суду : вводиться посада голови суду, штатна чисельність  суддів поступово збільшується до трьох , збільшується кількість секретарів судового засідання до трьох, збільшується кількість судових виконавців до двох, а в 1999 році їх виводять зі штату суду до державної виконавчої служби, вводяться посади друкарки, судового розпорядника, помічника голови суду. В цей період суддями працювали Кифоренко Валентина Михайлівна, Лашко Анатолій Миколайович,  в апараті суду працюють помічником голови суду Лашко Анатолій Миколайович, Борульник Наталія Дмитрівна, секретарем суду Кроль Світлана Віталіївна, Губа Лідія Петрівна, секретарями судового засідання працюють Комериста Ірина Петрівна, Копиця Світлана Іванівна, Приходько Ніна Василівна, судовими виконавцями  Рибалко Валентина Миколаївна, Галаган Тетяна Василівна, Парфенюк Ірина Миколаївна, друкаркою Тритина Людмила Миколаївна, Илющенко Світлана Михайлівна, Сосницька Юлія Іванівна, кур’єр-прибиральницею Гелетій Людмила Іванівна, Загорулько Марина Володимирівна, Кубрак Ганна Володимирівна, Корнєєва Ганна Дмитрівна.

З 2001 року по 2007 рік головою суду працював Лашко Анатолій Миколайович. Лашко А.М. народився 3 вересня 1965 року в с.Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області в сім’ї колгоспників. Після закінчення середньої школи працював в колгоспі механізатором. В 1983-86 роках проходив строкову службу в збройних силах СРСР у складі обмеженого контингенту в Афганістані. Нагороджений бойовою медаллю «За відвагу». З 1986 року працював слюсарем на Просянському гірничо-збагачувальному комбінаті Покровського району. В 1997 році обирається депутатом до обласної Ради народних депутатів Дніпропетровської області. З 1988 року по 1993 рік навчається в Українській юридичній академії м.Харків. В 1993-94 роках працює в Покровському районному суді на посадах судового розпорядника та помічника судді. В квітні 1994 року був призначений суддею Покровського районного суду.

На початку  2000-х років штат апарату суду збільшується , вводяться посада архіваріуса, посада консультанта, дві посади помічника судді. В період з 2000 року по 2010 рік в Покровському районному суді працювали суддями Матвієць Ярослав Степанович , Єланський Олег Геннадійович та Лукінова Катерина Сергіївна, яка працює по теперішній час.

З 2007 року по теперішній час  на посаді голови суду працює Пустовар Оксана Савеліївна. Оксана Савеліївна народилась 30 грудня 1976 року в с.Маломихайлівка Покровського району Дніпропетровської області. В 1994 році після закінчення середньої школи  вступила до Донецького державного університету за спеціальністю правознавство, який закінчила в 1999 році . З 1999 року по 2002 рік працювала в управлінні юстиції в Дніпропетровській області спеціалістом відділу забезпечення діяльності судів. З січня 2002 року по січень 2003 року стажер судді Покровського районного суду, а з 9 січня 2003 року призначена на посаду судді Покровського районного суду.

За період головування Пустовар О.С. в Покровському районному суді відбуваються  зміни в штатній структурі суду : вводяться посади керівника апарату суду , заступника керівника апарату суду суду, головного спеціаліста з інформаційно-технічного забезпечення, створюється окремий підрозділ суду  - канцелярія , під керівництвом старшого секретаря суду. За цей період суд повністю коп’ютерізовано, майже у кожного працівника суду є в користуванні комп’ютер, з’єднаний з локальною мережею суду. Всі секретарі судового засідання забезпеченні засобами фіксації судових процесів. В 2010 році суд перейшов в більше за площею приміщення, яке до цього часу займав Покровський райвідділ міліції, за цією ж адресою. Зараз для працівників суду та громадян створено нормальні умови для праці та життєдіяльності . Працівники суду працюють по 1-2 в кабінеті, за допогою територіального управління ДСА в Дніпропетровській області в приміщенні суду проведено природний газ,  встановлено автономне опалення, облаштовано санвузол ,  архівне приміщення, приміщення для зберігання речових доказів. Планується провести роботи по ремонту та обладнанню приміщення для конвою та утримання осіб, що утримаються під вартою, ремонт покрівлі приміщення та фасаду.

В період з 2000 року по 2012 рік в апараті Покровського районного суду працювали й працюють такі працівники : керівник апарату суду Кононов Сергій Леонідович, заступник керівника апарату суду Романко Анатолій Борисович, старший секретар Губа Лідія Петрівна, Головань Галина Володимирівна, помічник голови суду Єланський Олег Геннадійович, Плигач Світлана Олександрівна, Єланська Альона Олександрівна, помічники суддів Зеленська Юлія Сергіївна, Горобець Оксана Єдуардівна, Леонова Ілона Олександрівна, секретарі судового засідання Комериста Ірина Анатоліївна, Копиця Світлана Іванівна, Приходько Ніна Іванівна, Гудій Наталія Миколаївна, судовим розпорядником Губа Лідія Петрівна, Головань Галина Володимирівна, Коломоєць Ірина Василівна, Давиденко Володимир Григорович, консультантом Носач Володимир Леонідович, Романко Анатолій Борисович, Браціло Тетяна Вікторівна, Пришко Сніжана Григорівна, головним спеціалістом з інформаційно-технічного забезпечення Михайлов Олексій Олексійович, Правда Олександр Олександрович, архіваріусом Жигуліна Тетяна Миколаївна, секретарем Швець Олена Олександрівна, друкаркою Сосницька Юлія Сергіївна, Бакшинська Оксана Сергіівна, Зозуля Наталія Миколаївна, кур'єр-прибиральниця Корнєєва Ганна Дмитрівна, Правда Любов Олексіївна.

Майже всі працівники апарату суду навчаються у вищих навчальних закладах або вже мають відповідну освіту, так з 12 державних службовців – 7 вже мають повну вищу освіту та базову вищу освіту юридичного спрямування , з них 1 магістр права. 4 працівники  навчаються в вищих учбових закладах юридичного спрямування. За віковим складом розподіл працівників апарату суду має такий вигляд: до 30 років – 6 працівників, від 30 до 40 років 2 працівника, від 41 до 50 років – 6 працівників. За стажем державної служби до 1 року – 2 державних службовці і 1 службовець, від 1 до 3 років – 1 державний службовець і 1 службовець, від 3 до 5 років – 1 державний службовець, від 5 до 10 років – 2 державних службовця, більше 10 років – 6 держаних службовця.

Рівень освіти, кількісний та якісний склад працівників апарату суду дає впевненність в належному виконанні ними завдань пов’язаних з організаційним забезпеченням суду, суддів , судового процесу та автоматизованої системи документообігу.

Постійне вдосконалення роботи апарату суду , новий підхід до визначення функціональних обов’язків працівників, запровадження інформаційних технологій спрямовані  на створенння найбільш сприятливих умов для роботи суддів при здійсненні ними своїх професійних обов’язків щодо конституційного захисту прав і свобод громадян.

При підготовці нарису були використані джерела:

1.Д.И.Эварницкій . Запорожье въ остаткахъ старины и преданіяхъ народа. Часть ІІ . С.-Петербургъ. Изданіе Л.Ф.Пантелъева. 1888. стор.216

2.Книги наказів Покровського районного суду з 1952  по 2004 рік з архіву Покровського районного суду .

3. Вироки по кримінальним справам з архіву Покровського районного суду 1943-54 роки.

4. Спогади Марченко М.Г. записані його невісткою Мороз Л.І.

5. Спогади Марченко Віталія Михайловича сина Марченко М.Г.

6. Спогади Ивахненко Любов Василівни жінки Івахненко М.О.

7. Спогади Воловик Н.І. жінки Воловик О.І.