Верховний Суд публікує черговий огляд практики Європейського суду з прав людини

Черговий (сорок перший) огляд практики Європейського суду з прав людини містить опис трьох справ проти України. У справі  RAZVOZZHAYEV v. RUSSIA AND UKRAINE AND UDALTSOV v. RUSSIA заявники скаржилися на безліч порушень щодо них органами влади Росії та України у зв’язку з їх затриманням за участь у мітингу проти ймовірної фальсифікації парламентських та президентських виборів у Росії та подальшим розслідуванням, триманням під вартою та засудженням. З боку України ЄСПЛ констатував порушення прав, гарантованих статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона катування) у зв’язку з неспроможністю провести ефективне розслідування тверджень першого заявника про нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та порушення статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) щодо першого заявника у зв’язку з неспроможністю провести ефективне розслідування його тверджень про незаконне позбавлення волі. Окрім того, ЄСПЛ також констатував у цій справі ряд порушень прав заявників Росією.

У справі SMILYANSKAYA v. UKRAINE ЄСПЛ були констатовані порушення статті 3 Конвенції (заборона катування) у зв'язку із неналежними умовами ув’язнення заявниці у Харківському СІЗО, порушення статті 3 Конвенції у зв'язку із відсутністю належної медичної допомоги під час її перебування під вартою та порушення пункту 3 статті 5 Конвенції  у зв'язку із відсутністю обґрунтованості її ув’язнення.

Відповідно до обставин справи MELNYK v. UKRAINE заявника було піддано катуванню працівниками міліції; не забезпечено ефективного внутрішнього розслідування; не забезпечено належних умов його ув’язнення та ефективного засобу правового захисту щодо цього тощо. ЄСПЛ у зв’язку з цим констатував порушення статті 3, статті 6 (право на справедливий суд) та статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту).

Вартою уваги є і справа DUMAGAS TRANSPORT S.A. v. BULGARIA. Так, відповідно до її обставин компанію з перевезень та логістики було позбавлено прав на вантажівки, що перебували у її власності та/або користуванні через кримінальне розслідування щодо водіїв, які звинувачувалися у контрабанді.

ЄСПЛ у цій справі констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння своїм майном).