Головні нововведення Закону України “Про публічні закупівлі”, які варто знати

Розглянемо Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 29.08.2019 та його основні моменти, які стосуються кардинальних змін в публічних закупівлях.

У статті 11 розділу 3 зазначено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі є уповноважена особа, яка планує закупівлі, формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі та проводить закупівлі, зберігає документацію. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу, а рішення робочої групи має лише дорадчий характер. Тобто відповідальність з тендерних комітетів переноситься на уповноважених осіб. Уповноважені особи повинні мати необхідний рівень знань в галузі публічних закупівель і підтвердити його, склавши безкоштовний тест на сайті прозорих закупівель. Але до кінця 2021 року, згідно із цим законом, триватиме перехідний період: закупівлі можуть проводити і тендерні комітети.

Ще одна новація - інструменти для підвищення ефективності закупівель: електронні каталоги, які працюють за принципом онлайн-магазину. Постачальники розміщують там свої товари, а державні замовники вибирають з наявних та купують, що значно спрощує процес закупівлі для бюджетної установи.

За новим Законом стає обов’язковим використання електронної системи ProZorro для державних закупівель вартістю від 50 тис.грн, тобто знижено поріг безтендерних закупівель з 200 тис.грн до 50 тис.грн. Крім того, звітувати у системі ProZorro потрібно буде за всі закупівлі (навіть від 1 копійки). Раніше ж замовники надавали звіт у систему ProZorro від 50 тис.грн.

Змінено й підстави для відмови в  участі у процедурі закупівлі. Зокрема, відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі  можливо за таких умов:

• учасник процедури закупівлі має заборгованість зі сплати податків і зборів, тобто обов’язкових платежів. Винятком є ситуація, коли учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника;
• замовник мав негативний досвід співпраці з учасником протягом останніх трьох років.

У статті 17 зазначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Учасник, який переміг у тендері, буде мати 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції, що дозволить продавцю не втратити тендер, а держзамовнику забезпечить збереження найбільш економічно вигідної пропозиції.

У статті 33 збільшено строк укладання договору - до 60 днів.

Введенню нової процедури –торгів з обмеженою відповідальністю для тендерів складних предметів закупівель присвячено шостий розділ цього Закону. Тут детально описано умови застосування торгів з обмеженною відповідальністю, етапи їхнього проведення та кваліфікаційний відбір учасників.

В останньому розділі зазначено про внесені зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема передбачено низку значних штрафів замовнику. Так, штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається на службових (посадових) та уповноважену особу замовника у разі порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасного надання або ненадання роз’яснень щодо змісту тендерної документації; невідповідності тендерної документації вимогам законом; перевищення межі розміру забезпечення тендерної пропозиції згідно із закону; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, невідповідності тендерної документації до вимог законодавства, а у разі повторного виникнення правопорушення протягом року штраф - двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також штраф у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачається керівнику замовника за укладання договорів купівлі товарів, надання послуг до/без проведення процедур закупівель.

Крім того, передбачена відповідальність за невиконання рішення Антимонопольного комітету України, який є органом оскарження, у вигляді штрафу керівнику замовника у розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, новий закон передбачає посилення відповідальності у галузі закупівель, перехід від тендерного комітету до одноособовості,    впровадження нових електронних інструментів, введення нової процедури – торги з обмеженою участю, нові штрафи на керівників замовників та    збільшення розмірів штрафу за порушення законодавства у сфері закупівель.

За інформацією, наданою відділом аудиту, ревізії та планово-фінансової діяльності 7ААС