Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов’язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами і судовим провадженням.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку скаргу ТОВ «ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС» у справі за позовом ТОВ «ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС» до ДФС України.
У цій справі судовими рішеннями було повернуто позовну заяву позивача щодо оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), оскільки останній пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовом. Скаржник зазначив, що в податкових спорах застосовуються положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а тому строк позовної давності щодо оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв’язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Отже, спірним у цій справі було питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов’язання її зареєструвати після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.
Колегія суддів у складі судової палати прийняла рішення про відмову в задоволенні касаційної скарги ТОВ «ТРЕЙД БУДАЛЬЯНС» з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов’язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Суд вказав, що у п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас згідно з п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов’язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов’язань або інші рішення) об’єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи – платника податків та у діяльності суб’єктів владних повноважень – контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов’язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв’язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов’язані з нарахуванням грошових зобов’язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов’язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.
Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) – http://www.reestr.court.gov.ua/Review/85033140.
_03_03.png)
