Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У зв'язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Адміністративного процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів» є сенс звернути увагу на деякі його новели, які перш за все зачіпатимуть права громадян, а саме новели стосовно порядку звернення до суду із позовною заявою.
Заступником керівника апарату Покровського районного суду Дніпропетровської області Головко В.К. прокоментовано основні нововведення, які чекають на учасників судового процесу в зв'язку з набранням чинності новим процесуальним законодавством.
Як відомо, вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлюються законом, а наслідки їх недотримання можуть стати причиною залишення позову без руху. Так, після надходження матеріалів позову судді, останній перевіряє позов на відповідність вимогам статей 162, 164 та 172 ЦПК України 2017 року.
Новим процесуальним законом суттєво розширено обов’язки позивача при подачі позову. Тепер попри вже звичні вимоги про письмову форму позову (в тому числі електронну), про необхідність зазначення відомостей про найменування, місцезнаходження та контактну інформацію сторін та третіх осіб, виклад обставин та вимог позову, доказів сплати судового збору, переліку додатків до позовної заяви та самих додатків, нове законодавство запроваджує принципово нові вимоги та розширює наведені вище.
Отже, що змінилося?
Крім того, перевірці підлягає факт направлення позивачем матеріалів позову відповідачу та третім особам.
Також, питання зазначення у позові його правових підстав може призвести до формалізації процесу та самого рішення суду – за ЦПК 2004 року суд на підставі фактичних обставин сам вирішував, яку правову норму застосувати до відносин, що склались між сторонами, а за ЦПК 2017 року суд такого повноваження не матиме, а отже, якщо позивач від початку отримує неякісну правову допомогу, чи хибно посилається на норму, що не підлягає застосуванню до правовідносин між сторонами, суд вже не зможе застосувати належну норму та захистити право позивача в рамках цього провадження, позивач буде вимушений знову звертатися до суду з іншим позовом.
Разом з тим, у випадку недотримання таких вимог, наслідком буде лише залишення позову без руху, із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви. Як і раніше, у випадку виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху – позов вважатиметься таким, що подано у день його первинного надходження до суду, натомість у випадку, коли недоліки позову не будуть виконані у визначений судом строк – позовна заява повертається позивачу.
Насамкінець, зауважу, що зазначені зміни є прогресивними та сприятимуть здійсненню судочинства в Україні.
Заступник керівника апарату Покровського
районного суду Дніпропетровської області
Головко В.К.