Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Щодня до Вищої ради правосуддя продовжують масово надходити листи щодо відсутності коштів на оплату праці працівникам апаратів судів та оплату комунальних платежів судів», – зазначив член ВРП Олег Прудивус під час чергового засідання робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні, створеної у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики.
Олег Прудивус повідомив, що 25 березня 2021 року ВРП погодила перерозподіл бюджетних видатків державного бюджету між територіальними управліннями Державної судової адміністрації України (щодо місцевих загальних судів) та судами за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та територіальних управлінь ДСА України. Як зазначив член ВРП, вказані кошти вже спрямовані на збільшення видатків на оплату праці працівникам судів, у яких на сьогодні найменший рівень забезпечення обов’язкових виплат працівникам апаратів судів.
Наразі Державною судовою адміністрацією України запропоновано кілька варіантів можливого перерозподілу коштів між судами.
Після опрацювання вказаних пропозицій ДСА України питання перерозподілу буде невідкладно внесено до порядку денного засідання ВРП.
Голова робочої групи, народний депутат України Сергій Демченко, зазначив, що Комітет з питань бюджету Верховної Ради України найближчим часом розгляне законопроєкт №5304 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами», яким передбачено збільшення фінансування судової влади на 600 млн гривень.
Вища рада правосуддя 6 квітня 2021 року вирішила відрядити суддю Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник Оксану Володимирівну до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з 20 квітня 2021 року строком на один рік.
Відрядження вказаної судді суттєво не вплине на середній рівень навантаження суддів Зіньківського районного суду Полтавської області та доступ до правосуддя у цьому суді, натомість дасть змогу врегулювати навантаження у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.
6 квітня 2021 року Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Кормана Олександра Володимировича з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
До Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення судді Перечинського районного суду Закарпатської області Вікторії Гевці про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Суддя поінформувала, що до її провадження надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення громадянина К. до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також суддя повідомила, що до суду надійшло клопотання громадянина Б. в інтересах громадянина К. про відкладення розгляду зазначеної справи у зв’язку із хворобою громадянина К. Проте громадянин К. у судове засідання прибув і пояснив суду, що йому не було відомо про вказане клопотання, навпаки, його представник Б. радив йому не йти до суду, оскільки суддя захворіла. Разом із тим К. зазначив, що вже передав грошові кошти у сумі 10 000 грн громадянину Б., який сказав йому, що «питання в суді вирішиться, суд відбудеться, посвідчення водія на право керування транспортним засобом повернуть».
З аналогічним повідомленням суддя звернулася до Генерального прокурора.
Враховуючи, що повідомлені обставини можуть завдати шкоди авторитету правосуддя, ВРП вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за повідомленням судді Перечинського районного суду Закарпатської області Вікторії Гевці.
ВРП вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо перевірки законності та обґрунтованості невнесення до ЄРДР відомостей за повідомленням судді Золочівського районного суду Львівської області Олександра Кіпчарського про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя та забезпечення проведення перевірки повідомлених суддею обставин з дотриманням приписів статті 19 Конституції України та статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Детальніше тут.
Вища рада правосуддя спільно із Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні) розробила уніфіковані рекомендації для всіх судів України щодо безпечної роботи в умовах карантину. Відповідне рішення ухвалено ВРП на засіданні 1 квітня 2021 року.
Документ стосується доступу до правосуддя, організації робочого процесу та протиепідемічних заходів у приміщенні та на робочому місці.
Завантажити рекомендації для судів щодо безпечної роботи в умовах карантину можна за посиланням.
Вища рада правосуддя очікує від Ради суддів України висновок щодо проєкту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, адже тільки після цього зможе невідкладно розглянути на своєму засіданні питання про його затвердження.
5 лютого 2021 року ДСА України надіслала до РСУ для розгляду доопрацьовану редакцію проєкту вказаного Положення, що було попередньо обговорено під час засідання Постійної комісії ВРП з питань ЄСІТС.
ДСА України щотижня інформує ВРП про стан готовності до роботи ЄСІТС, яка має запрацювати найближчим часом, та покращення роботи Єдиного державного реєстру судових рішень з метою безперешкодного доступу до судових рішень.
Зокрема, згідно з останніми відомостями ДСА України, тільки впродовж звітного періоду, а саме з 22 по 26 березня 2021 року, у системі відеоконференцзв’язку для забезпечення проведення судових засідань із можливістю дистанційної участі сторін процесу:
Також у підсистемі «Електронний суд» створено 839 електронних кабінетів та надіслано до судів 4 893 заяви.
ВРП вкотре наголошує на важливості якнайшвидшого ухвалення відповідного Положення, адже саме цей документ визначає порядок функціонування ЄСІТС в усіх судах, органах та установах системи правосуддя.
Катастрофічне недофінансування судової влади у 2020 році і повторення аналогічної ситуації на початку 2021 року стало черговим випробуванням. У судах елементарно не вистачає коштів не лише для надсилання судових повісток та копій судових рішень учасникам процесу, а й на оплату праці працівників апаратів судів.
Про це зазначає Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» у зверненні до Вищої ради правосуддя з приводу ситуації, що склалась з неналежним фінансуванням судів та критично низькою оплатою праці працівників апаратів судів міста Одеси та Одеської області.
Громадська організація також відзначає, що робота працівників апаратів судів оцінюється державою нижче, ніж праця некваліфікованого робітника.
При цьому в Одеській області проживає 1 789 013 осіб, які є потенційними користувачами судових послуг.
Вища рада правосуддя вкотре наголошує, що недофінансування судової влади є прямим втручанням у її незалежність і, як наслідок, позбавляє громадян доступу до правосуддя.
У зустрічі взяли участь заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, члени ВРП Оксана Блажівська, Олег Прудивус, Світлана Шелест, Тетяна Розваляєва, Віктор Матвійчук, Сергій Болотін, Інна Плахтій, почесний Президент Венеційської комісії Ганна Сухоцька, експерти та члени Венеційської комісії Ніколае Есану, Мартін Кайєр, Шнутц Рудолф Дурр та Герхард Райснер.
15 березня 2021 року Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков звернувся до Венеційської комісії із запитом стосовно термінового отримання висновків щодо проєкту Закону № 5068.
23 лютого 2021 року Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок, яким не підтримала законопроєкт № 5068 з огляду на наявність у ньому низки норм, які суперечать Конституції України, та висловила зауваження як концептуального характеру, так і щодо дотримання вимог нормотворчої техніки.
Законопроєктом пропонується внести зміни до законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Вищу раду правосуддя» і визначити повноваження, порядок утворення та діяльності Етичної ради, яка встановлюватиме відповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності; визначити конкурсні засади добору кандидатів для здійснення відповідним органом обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя. Законопроєктом передбачено здійснення Етичною радою оцінювання відповідності критеріям професійної етики та доброчесності діючих членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду).
ВРП наголошує, що постійно реагує на закиди щодо недоброчесності та підтримує необхідність процедур перевірки на доброчесність.
Водночас термін «доброчесність» має бути чітко визначений законодавством.
Щодо створення Етичної ради Вища рада правосуддя наголошує, що функціонування такого органу має відповідати вимогам чинного законодавства. Зокрема, згідно з положеннями Закону № 193-ІХ та рішеннями Конституційного Суду України орган, який не має конституційної основи (не передбачений Конституцією), не може мати конкретних повноважень щодо оцінки діяльності членів ВРП.
Крім того, передбачена вказаним законопроєктом процедура відсторонення члена ВРП не узгоджується із чинним законодавством та має обвинувальний ухил.
За результатами обговорення не висловлено заперечень щодо позиції ВРП. Запропоновано ВРП надіслати представникам Венеційської комісії обґрунтування на підтвердження своєї позиції.
Вища рада правосуддя 8 квітня 2021 року вирішила відрядити суддю Хотинського районного суду Чернівецької області Руснака Анатолія Івановича для здійснення правосуддя до Царичанського районного суду Дніпропетровської області строком на один рік з 22 квітня 2021 року.
Таке переконання висловив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час другого засідання підгрупи «Е-правосуддя» в межах галузевої робочої групи «Правова держава, юстиція».
За його словами, в умовах пандемії та обмеженої можливості направляти кореспонденцію, зумовленої недофінансуванням судів, запровадження електронного судочинства є пріоритетним завданням, від успішного виконання якого залежить доступ громадян до правосуддя.
Виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя нагадав, що ВРП, затвердивши зміни до Регламенту Ради, унормувала використання у своїй роботі модуля «Електронний кабінет» підсистеми «Електронний суд» та налагодила обмін документами в електронному форматі. Також в онлайн-форматі Рада розглядає питання про надання рекомендацій щодо призначення на посади суддів, в режимі відеоконференції Дисциплінарні палати ВРП розглядають справи. Крім того, робочі наради, конференції, консультативні зустрічі проводяться онлайн.
Олексій Маловацький повідомив, що відразу після надходження від Ради суддів України висновку щодо проєкту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему ВРП розгляне на засіданні питання про затвердження цього Положення. Водночас він зауважив, що для впровадження всіх підсистем ЄСІТС та ефективної роботи системи потрібно об’єднати зусилля органів суддівського врядування, Міністерства цифрової трансформації України (в частині розроблення алгоритмів), Уряду (в частині належного фінансування), парламентарів (у частині вдосконалення нормативного регулювання).
Він також зазначив, що у процесі погодження проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» ВРП запропонувала запустити пілотний проєкт із застосування штучного інтелекту на базі одного із судів першої інстанції для розгляду адміністративних правопорушень із формальним складом.
Детальніше тут.
Оскільки на розгляді Вищої ради правосуддя перебуває скарга судді Шостого апеляційного адміністративного суду Костянтина Бабенка на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року, на підставі якого суддю може бути звільнено з посади відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП вирішила зупинити розгляд питання про його звільнення з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку на час розгляду вказаної скарги.
8 квітня 2021 року Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку трьох суддів:
Шурка Олега Івановича – з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду;
Бєдєлєва Сергія Івановича – з посади судді Донецького апеляційного суду;
Васильченка Олега Васильовича – з посади судді Подільського районного суду міста Києва.
Запорукою зміцнення незалежності судової влади та здійснення ефективного правосуддя є створення належних умов функціонування судів та діяльності суддів, гарантованих Конституцією України. Міцним підґрунтям для цього має бути створення якісної законодавчої бази сфери правосуддя.
На цьому Вища рада правосуддя вкотре наголосила у листі до Верховної Ради України із проханням посприяти якнайшвидшому вирішенню на законодавчому рівні питань стосовно:
Верховна Рада України, у свою чергу, у відповідь на лист ВРП повідомила про стадії розгляду Парламентом відповідних законодавчих ініціатив, спрямованих на подолання кадрового дефіциту в судах, а також зазначила, що звернення в частині врахування мінімальної потреби видатків споживання та видатків розвитку для місцевих та апеляційних судів направлено до Кабінету Міністрів України для розгляду в межах повноважень.
На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя, голова підгрупи з питань реформування господарського процесуального законодавства Оксана Блажівська під час робочої зустрічі з учасниками підгрупи.
Засідання було присвячене обговоренню законопроєктів, які мають на меті визначити поняття офіційної електронної адреси та аспекти її використання до запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (№ 3860, № 3860-1, № 3861, № 4360). За словами Оксани Блажівської, електронний обмін документами не лише скоротить видатки на відправлення судової кореспонденції поштою, що особливо актуально в умовах недофінансування, а й зменшить тривалість розгляду справ.
Учасники підгрупи вважають, що за основу необхідно взяти законопроєкт народного депутата Романа Бабія № 3860-1. Учасники підгрупи зазначили, що підходи до правового регулювання використання електронної адреси, на їхню думку, мають бути уніфікованими у всій законодавчій базі з метою запровадження у судочинстві єдиних підходів і стандартів.
_03_03.png)
