Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вища рада правосуддя вкотре наголошує, що проблема недостатнього фінансового забезпечення системи правосуддя залишається нагальною та потребує швидкого вирішення.
До Вищої ради правосуддя постійно надходять численні звернення судових установ з усіх регіонів країни з проханням вжити заходів щодо належного фінансування та виділення необхідних коштів.
Зокрема, суди скаржаться на відсутність коштів для матеріально-технічного забезпечення здійснення правосуддя — надсилання поштової кореспонденції, оплати інтернет-зв’язку, закупівлі паперу та картриджів тощо, а також на катастрофічно низький рівень оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів.
Упродовж поточного року станом на 5 лютого 2021 року до Вищої ради правосуддя від судів України надійшло 28 звернень щодо проблем із фінансуванням (у січні – 16 звернень, у лютому – 12 звернень):
У 2020 році до Вищої ради правосуддя звернулись 106 судів, з яких 3 – апеляційні, 94 – місцеві загальні, 6 – господарські, 3 – окружні адміністративні.
Нагадаємо, що на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя розміщена інтерактивна онлайн-мапа звернень щодо проблем фінансування судів, яка акумулює інформацію з усіх областей України щодо проблем фінансування судів та наочно демонструє кількість та зміст таких листів. Мапа й надалі щомісяця буде оновлюватись.
Вища рада правосуддя відповідно до рішень від 4 лютого 2021 року № 254/0/15-21, № 255/0/15-21 та № 256/0/15-21 оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме до:
Царичанського районного суду Дніпропетровської області – 2 суддів;
Баришівського районного суду Київської області – 1 судді;
Миргородського міськрайонного суду Полтавської області – 2 суддів.
У Вищій раді правосуддя відбулося обговорення пропозицій до проєкту Щорічної доповіді Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік.
Свої пропозиції до проєкту Щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік висловили представники Верховного Суду, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, судів, Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, органів суддівського самоврядування, Офісу Генерального прокурора, наукових установ та вищих навчальних закладів.
Вища рада правосуддя у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями готує і оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Відповідні повноваження передбачені пунктом 7 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Учасники зібрання наголошували, що критичні проблеми, відображені у доповіді за 2019 рік, – кадровий дефіцит та неналежне фінансування – не вирішені у 2020, 2021 роках. Зокрема, фінансування судів першої та апеляційної інстанцій у 2020 році становило лише 65 % від потреби. Не покращилася ситуація і у цьому році.
В обговоренні пропозицій до щорічної доповіді взяли участь понад 60 учасників. Більшість з них висловилися за дотримання гарантій незалежності суддів, наголосили на неприпустимості огульної критики та політичної реакції на рішення судів.
До Вищої ради правосуддя надійшло звернення голови Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в якому повідомляється про відсутність теплопостачання у приміщенні суду.
Працівники суду змушені працювати в таких умовах із жовтня 2020 року, оскільки в Південному районі міста Кам’янського, де розташований районний суд, припинено надання послуг із централізованого опалення. Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області було розпочато встановлення індивідуального опалення, однак роботи не завершені і, як наслідок, суд залишився без тепла.
Вища рада правосуддя звернулась до ДСА України із проханням повідомити про заходи, які вживаються для вирішення критичної ситуації з відсутністю теплопостачання у Баглійському районному суді міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Так член Вищої ради правосуддя Павло Гречківський прокоментував журналісту «Юридичної практики» заяву зборів суддів Вищого антикорупційного суду.
За його словами, оцінку заяві суддів ВАКС Вища рада правосуддя дала у своєму рішенні від 2 лютого 2021 року, згідно з яким подібні твердження можуть свідчити про бажання суддів цього суду мати якийсь інший статус, ніж мають інші судді. Такі заяви можна вважати спробою вплинути на майбутні рішення ВРП, тому суддям краще від них утримуватися, зазначив він.
Павло Гречківський наголосив, що об’єктивні підстави для подібних заяв відсутні, оскільки, за статистикою, дві третини скарг на суддів ВАКС (102 зі 152), що надійшли до Вищої ради правосуддя, були або відразу повернені заявникам через необґрунтованість, або у відкритті дисциплінарного провадження було відмовлено за результатами перевірки, проведеної членом ВРП. Тільки у трьох випадках (зі 152!) Дисциплінарними палатами прийняті рішення: двох суддів притягнуто до відповідальності із застосуванням найм’якшого з можливих виду стягнення – попередження. В одному випадку взагалі відмовлено у притягненні судді до відповідальності. За словами члена ВРП, близько 40 справ стосовно суддів ВАКС перебувають на вивченні у доповідачів, під час якого вирішується питання про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті.
У газеті «Голос України» від 9 лютого 2021 року № 23 (7523) відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оприлюднено перелік кандидатів на посади членів ВРП для обрання XVIII черговим з’їздом суддів України, який відбудеться 9–11 березня 2021 року.
Міністерство закордонних справ України офіційним шляхом не отримувало від послів країн «Великої сімки» (G7) в Україні перелік пріоритетних заходів для реформування судової влади. Про це стало відомо з офіційної відповіді МЗС на лист ВРП.
26 січня 2021 року ВРП звернулася до Кабінету Міністрів України та Міністерства закордонних справ України із проханням проінформувати, чи надсилали офіційно посли країн «Великої сімки» запропонований перелік пріоритетних заходів з реформування.
Враховуючи відповідь МЗС України на вказаний лист, повідомляємо, що Вища рада правосуддя як конституційний орган державної влади та суддівського самоврядування не має повноважень коментувати обставини, які належать до кола повноважень МЗС України.
Станом на 9 лютого 2021 року відповідь Кабінету Міністрів України на лист ВРП не надійшла.
Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними у повідомленні голови Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецького Богдана Михайловича.
Гриновецький Б.М. повідомив ВРП, що на адресу Івано-Франківського апеляційного суду рекомендованим листом надійшла заява громадянина. Також у конверті було виявлено грошові кошти в сумі 1000 гривень. Керівник апарату суду повідомила про цю подію поліцію. Гриновецький Б.М. відповідно до вимог пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» надіслав повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя Генеральному прокурору.
Івано-Франківською місцевою прокуратурою розпочато кримінальне провадження за фактом втручання в діяльність суддів вказаного суду.
Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів щодо правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Вища рада правосуддя розглянула повідомлення судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ірини Саржевської про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Обставини, про які повідомила суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., можуть свідчити про порушення гарантій незалежності суддів.
За інформацією Донецької обласної прокуратури, досудове розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за повідомленням судді, триває.
Вивчивши обставини, повідомлені суддею, Вища рада правосуддя вважає, що наявні підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя відповідно до статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя ухвалила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні за фактами, викладеними у повідомленні судді Ірини Саржевської.
Вища рада правосуддя вирішили надати Національному агентству з питань запобігання корупції зауваження та пропозиції до проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею, а також до проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді.
У рішеннях № 281/0/15-21, № 282/0/15-21 та додатках до них («Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді»; «Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею») надана детальна правовова аргументація позиції ВРП щодо норм, запропонованих проєктами порядків.
У мережі інтернет з’явилися публікації, які містять безпідставні звинувачення Дисциплінарних палат та членів Вищої ради правосуддя в необ’єктивності та упередженості під час прийняття рішень в дисциплінарних справах щодо суддів.
У публікаціях (https://bit.ly/3tGhNzh та https://bit.ly/2OcdrQ6) порівнюються та аналізуються рішення Дисциплінарних палат ВРП у п’яти дисциплінарних справах щодо суддів Октябрського районного суду міста Полтави та Вищого антикорупційного суду. Крім того, публікації містять звинувачення ВРП в упередженому підході до прийняття рішень щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Звертаємо увагу громадськості, що авторами цих публікацій викривлено інформацію, пояснюємо.
Автори публікацій порівняли вибірково п’ять дисциплінарних справ – три справи стосовно суддів місцевого суду та дві справи стосовно суддів Вищого антикорупційного суду.
Автори публікацій порівняли справи з різними ознаками дисциплінарного проступку.
Автори висвітлюють інформацію суб’єктивно та упереджено, нівелюючи основні принципи діяльності ВРП.
Вища рада правосуддя вкотре закликає утримуватися від розповсюдження гучних та безпідставних заяв, опублікування завідомо неправдивих та провокаційних матеріалів, метою яких є дезінформація громадськості та підрив авторитету правосуддя. Такі дії суперечать нормам законодавства, моралі та основним принципам демократії.
Наголошуємо, що подібні публікації дестабілізують та дискредитують конституційний орган, що може розцінюватись як втручання у його діяльність та тиск на членів ВРП.
Вища рада правосуддя повторно надіслала до Верховної Ради України лист із проханням забезпечити розміщення консультативних висновків ВРП в електронній формі справ законопроєктів на офіційному вебсайті ВРУ.
Консультативні висновки ВРП оприлюднюються на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя та надсилаються Верховній Раді України для розгляду.
Однак Парламент ігнорує приписи чинного законодавства – консультативні висновки ВРП не розміщуються в електронній формі справи законопроєкту та залишаються без уваги, що викликає у Ради занепокоєння.
ВРП ініціює розміщення консультативних висновків щодо законопроєктів на сайті Парламенту, що сприятиме діалогу між трьома гілками влади та забезпечить можливість широкого ознайомлення з позицією суддівської спільноти та її врахування під час ухвалення законів про судоустрій і статус суддів.
До ВРП надійшло повідомлення судді Центрального районного суду міста Миколаєва Світлани Гречаної про тиск на неї як суддю у зв’язку із здійсненням правосуддя.
Вища рада правосуддя наголошує, що повідомлення суддів за фактами про втручання щодо здійснення правосуддя мають бути обов’язково зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та перевірятися уповноваженими органами в межах здійснення досудового розслідування.
Вища рада правосуддя вирішила погодити проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» та запропонувати запустити пілотний проєкт із застосування штучного інтелекту на базі одного із судів першої інстанції в частині розгляду адміністративних правопорушень із формальним складом.
Вища рада правосуддя ретельно проаналізувала проєкт Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею та проєкт Порядку здійснення моніторингу способу життя судді і надала Національному агентству з питань запобігання корупції зауваження та пропозиції до них.
У рішеннях № 281/0/15-21, № 282/0/15-21 та додатках до них («Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді»; «Зауваження та пропозиції до проєкту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею») надана детальна правовова аргументація позиції ВРП щодо норм, запропонованих проєктами порядків.
На переконання ВРП, кожний матеріальний та процесуальний аспект проведення повної перевірки, моніторингу способу життя судді вимагає належного обґрунтування, зрозумілих процедур. Важливо, щоб положення порядків відповідали вимогам антикорупційного закону, закону про судоустрій і статус суддів, рішенню Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 та міжнародним стандартам. Документи мають містити запобіжники від можливого незаконного впливу та втручання у діяльність судді під час проведення перевірки чи моніторингу.
Заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький відзначив здобутки Вищої ради правосуддя у 2020 році та окреслив пріоритети роботи Ради на 2021 рік.
Про сучасні виклики та актуальні питання судової влади — в інтерв’ю Олексія Маловацького.
11 лютого 2021 року Вища рада правосуддя прийняла рішення внести Президентові України подання про призначення на посади до місцевих судів:
БІЗЯЄВОЇ Надії Олегівни – на посаду судді Енергодарського міського суду Запорізької області;
ЗАРУБИ Петра Івановича – на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва;
РЕШЕТНЯКА Ігоря Володимировича – на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області;
КОБИЛЯНСЬКОГО Костянтина Миколайовича – на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва;
ОЛІЙНИКА Максима Юрійовича – на посаду судді Михайлівського районного суду Запорізької області.
Створення оптимальної мережі судів після зміни адміністративно-територіального поділу має відбуватися одночасно з відновленням роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На цьому акцентував увагу Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко під час засідання робочої групи Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, яка розглядала питання щодо синхронізації роботи правоохоронних органів та судів після укрупнення районів відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX.
Андрій Овсієнко нагадав, що указами Президента України у грудні 2017 року створено нову мережу окружних судів, які були зареєстровані як юридичні особи. Тобто наразі паралельно існують дві мережі судів: які фактично здійснюють правосуддя і які зареєстровані як юридичні особи.
«На розташування судів і їх кількість впливає технічна можливість розміщення певної кількості суддів у тому чи іншому приміщенні. Важливим є питання інформаційно-технічного забезпечення нової мережі судів. Якщо ми говоримо про розміщення одного суду як юридичної особи у кількох приміщеннях, потрібно розуміти, як у такому разі буде здійснюватися логістика і комунікація, як забезпечити безперешкодний документообіг», – зауважив він.
Андрій Овсієнко наголосив, що процедура реорганізації судів надзвичайно складна і потребує значних ресурсів. Для того щоб процеси реорганізації відбувалися синхронно і мали очікувані результати, вже зараз потрібно працювати над створенням нової моделі судів та підготовкою відповідного законопроєкту, а також ухвалювати закон, який дасть змогу створити ВККСУ.
На засіданні Вищої ради правосуддя 11 лютого 2021 року розглянуто матеріали щодо звільнення суддів за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про звільнення у відставку та за власним бажанням.
Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Зелінську Марію Борисівну з посади судді Солом’янського районного суду міста Києва за власним бажанням.
Також ВРП ухвалила звільнити у відставку Каратаєву Людмилу Олексіївну з посади судді Дніпровського апеляційного суду.
Вища рада правосуддя відповідно до рішення від 11 лютого 2021 року № 343/0/15-21 продовжила строк надання суддями згоди на відрядження до Харківського апеляційного суду до 22 лютого 2021 року.
Нагадаємо, що Вища рада правосуддя рішенням від 26 січня 2021 року № 122/0/15-21 оголосила про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме 12 суддів до Харківського апеляційного суду.
Вища рада правосуддя вирішила задовольнити подання Голови Служби судової охорони Валерія Бондаря та звільнити Олександра Гавришука з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби).
Інформаційно-аналітичний звіт про діяльність Вищої ради правосуддя у 2020 році
У 2020 році ВРП внесла Президентові України подання про призначення 530 суддів до місцевих судів. Для порівняння у 2019 Рада ухвалила рішення внести Президенту України подання про призначення 414 суддів до місцевих судів.
До Вищої ради правосуддя надійшло звернення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо критичного недофінансування, зокрема на — низький рівень оплати праці працівників апарату суду та відсутності коштів для матеріально-технічного забезпечення здійснення правосуддя, із проханням вжити необхідних заходів для врегулювання ситуації, що склалася.
Вища рада правосуддя вкотре наголошує, що питання фінансового забезпечення судової влади для держави є надважливим. Адже саме фінансування сфери правосуддя є невід’ємною частиною гарантування незалежного суду.
ВРП неодноразово заявляла про недостатність коштів, передбачених Держбюджетом-2021 для фінансування судової системи, та зверталася до Міністерства фінансів, Комітету ВРУ з питань бюджету, Комітету ВРУ з питань правової політики, із проханням забезпечити критично необхідні видатки за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».
Протягом 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення щодо звільнення 252 суддів з посад за загальними обставинами, за особливими обставинами звільнено 29 суддів.
За аналогічний період 2019 року звільнено 247 суддів: за загальними обставинами звільнено 148 суддів, за особливими обставинами ВРП прийнято рішення про звільнення з посад 99 суддів.
_03_03.png)
