Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення судді Лебединського районного суду Сумської області Олександра Чхайла, який зазначив, що близько 10:00 13 січня 2021 року у день розгляду справи матеріалів кримінального провадження у його службовий кабінет зайшло двоє осіб, які зазначили, що вони є представниками партії «Національний корпус» та поцікавилися судовим розглядом справи.
Суддя повідомив про наявність підстав для відкладення судового розгляду. Після цього, за словами судді, вказані особи почали поводити себе агресивно, зверталися в образливій формі, погрожували, ніяк не реагуючи на зауваження припинити протиправну поведінку. Ці особи заявили, що прибудуть у наступне судове засідання та залишили кабінет судді.
Вказані події пов’язані з діяльністю судді щодо здійснення правосуддя, а тому можуть викликати у судді обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки. У такий спосіб може чинитися психологічний тиск, що може вплинути на суддю, зокрема на прийняття певного судового рішення у справі.
З огляду на зазначене, ВРП вирішила звернутися до Служби судової охорони щодо невідкладного вжиття передбачених законом заходів для забезпечення особистої безпеки суддів та охорони приміщення Лебединського районного суду Сумської області.
Також ВРП вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора для проведення перевірки обставин, зазначених у повідомленні судді Чхайла О.В., щодо подій, які мали місце 13 січня 2021 року.
Вища рада правосуддя 26 січня 2021 року повторно розглянула матеріали справи щодо притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Олега Бачуна до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Вищої ради юстиції у 2010 році було внесено подання про звільнення Олега Бачуна з посади судді за порушення присяги. Суддя оскаржував це рішення до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що провадження стосовно його звільнення порушувало статті 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У 2017 році Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Куликов та інші проти України», яким визнав порушення статей 6 та 8 вказаної Конвенції (право на справедливий суд та право на повагу до приватного і сімейного життя) щодо заявників, у тому числі і щодо Олега Бачуна.
У 2017 році Вищий адміністративний суд України переглянув дисциплінарну справу та ухвалив нове рішення, яким всі звинувачення щодо вчинення суддею Олегом Бачуном дисциплінарного проступку були зняті.
У 2018 році Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Вищого адміністративного суду України та визнала, що у діях судді Олега Бачуна відсутні ознаки дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим його було звільнено від дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язала ВРП повторно розглянути питання щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Вища рада правосуддя за результатами повторної перевірки матеріалів дисциплінарної справи ухвалила єдине можливе в такому випадку рішення про відсутність складу дисциплінарного проступку в діях судді Окружного адміністративного суду міста Києва Олега Бачуна, оскільки рішення Великої Палати Верховного Суду є обов’язковим для ВРП.
Рішення Вищої ради правосуддя ухвалено із двома окремими думками.
Вища рада правосуддя відповідно до рішень від 26 січня 2021 року № 121/0/15-21 та № 122/0/15-21 оголошує про початок процедури відрядження суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя, а саме до:
Харківського апеляційного суду – 12 суддів;
Соснівського районного суду міста Черкас – 5 суддів.
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики вирішив подати на розгляд Верховної Ради України доопрацьований законопроєкт № 3711 під новою назвою «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» та рекомендувати Парламенту за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти законопроєкт за основу.
Відповідно до законопроєкту Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) складається із шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються із числа суддів або суддів у відставці. ВККСУ вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів. Призначення на посаду члена ВККСУ здійснюється Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки.
Конкурс на зайняття посади члена ВККСУ здійснюється у два етапи:
перевірка Конкурсною комісією з питань доброчесності документів, поданих кандидатами на посаду члена ВККСУ, та відбір кандидатів, які найбільше відповідають критерію доброчесності;
перевірка Вищою радою правосуддя відібраних Конкурсною комісією кандидатів на посаду члена ВККСУ на їх відповідність критерію професійної компетентності.
Перевірка Вищою радою правосуддя рекомендованих Конкурсною комісією кандидатів, які успішно пройшли перший етап конкурсу, на відповідність критерію професійної компетентності здійснюється шляхом проведення співбесіди, метою якої є з’ясування рівня знань, навичок, ділових якостей, кваліфікаційної характеристики кандидатів.
У законопроєкті зазначено, що Конкурсна комісія є допоміжним органом Вищої ради правосуддя для проведення першого етапу конкурсу та сприяння у підготовці рішень Вищої ради правосуддя з питань призначення на посади членів ВККСУ.
Суб’єктами формування Конкурсної комісії є Рада суддів України, Рада прокурорів України, Рада адвокатів України, Національна академія правових наук України в особі Президії.
Принагідно Андрій Овсієнко акцентував увагу на потребі невідкладного заповнення вакантних посад членів ВРП: «Чотири вакансії у Раді не заповнені Парламентом, прокурорською спільнотою та науковцями впродовж майже двох років. У чотирьох діючих членів Ради, обраних з’їздом суддів, закінчуються повноваження. Виникає ризик того, що Рада через півтора місяця може стати неповноважною. Якщо ВРП не зможе приймати рішення, то будь-який ухвалений закон щодо відновлення роботи ВККСУ, навіть дуже досконалий, не зможе бути реалізований».
Вища рада правосуддя в режимі відеоконференції розглянула клопотання засудженого, який перебуває у місцях позбавлення волі. Громадянин клопотав про поновлення строку для оскарження рішення Дисциплінарної палати ВРП про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Розгляд питання в онлайн-режимі став можливим завдяки використанню підсистеми «Електронне правосуддя».
28 січня 2021 року Вища рада правосуддя вирішила внести Президентові України подання про призначення шести суддів. П’ять із них не здійснювали правосуддя через припинення повноважень у зв’язку із закінченням строку, на який їх було призначено раніше. Також прийнято рішення про внесення Президентові України подання про призначення однієї судді із числа 467 кандидатів, рекомендованих на посади суддів, із відборів 2012, 2013, 2017 років.
Вища рада правосуддя прийняла рішення внести Президентові України подання про призначення на посади до місцевих судів:
РАТУШЕНКА Олександра Миколайовича – на посаду судді Сокирянського районного суду Чернівецької області;
СІРАКА Дмитра Юрійовича – на посаду судді Корецького районного суду Рівненської області;
СКОТАРЯ Романа Євгеновича – на посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області;
ШЕВСЬКОЇ Олени Іванівни – на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави;
ГОЛОВКО Юлії Григорівни – на посаду судді Печерського районного суду міста Києва;
МИТРОФАНОВОЇ Алесі Олексіївни – на посаду судді Кіровського районного суду міста Донецька.
Для розв’язання проблеми хронічного недофінансування судової системи Міністерство фінансів України, Вища рада правосуддя та Державна судова адміністрація України мають виробити спільне бачення та сформувати із цього питання узгоджену позицію. Про це заявив Голова ВРП Андрій Овсієнко, виступаючи на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
«Це те, що потребує невідкладного об’єднання наших зусиль. Лише в результаті взаємодії Мінфіну, ВРП та ДСА України ми зможемо знайти кошти для забезпечення безперервного функціонування органів правосуддя та запобігти минулорічній ситуації, коли деякі суди були змушені призупиняти роботу. Ми маємо не допустити цього в нинішньому році», – зауважив Андрій Овсієнко.
За його словами, Вища рада правосуддя спільно з Радою суддів України та Державною судовою адміністрацією України постійно намагаються вплинути на ситуацію та скоригувати її в межах своїх можливостей і повноважень. Однак без участі у цьому процесі Міністерства фінансів розв’язати проблему неможливо.
За минулий рік, повідомив Андрій Овсієнко, до ВРП надійшло більше 100 звернень від судів різних інстанцій та юрисдикцій. У них йшлося про проблеми з оплатою праці працівників апаратів судів, нестачу коштів на поточні видатки для здійснення правосуддя тощо.
У засобах масової інформації поширюються заяви про вибірковий підхід Вищої ради правосуддя до розгляду дисциплінарних скарг та тиск на суддів Вищого антикорупційного суду. В тому числі заява суддів Вищого антикорупційного суду щодо забезпечення гарантій незалежності, схвалена зборами суддів цього суду.
ВРП вважає ці заяви маніпулятивними та такими, що спрямовані на дискредитацію конституційного органу.
ВРП повідомляє, що зі 152 скарг на дії суддів Вищого антикорупційного суду, які надійшли у минулому році, щодо 102 скарг прийнято рішення про повернення їх скаржникам або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Тобто дві третини скарг на суддів ВАКС визнані ВРП безпідставними.
ВРП вчергове наголошує, що рішення Ради щодо всіх без винятку суддів ґрунтуються виключно на законі, та закликає оцінюючи діяльність ВРП, керуватися не суб’єктивними думками, а спиратися на факти, реальні статистичні дані та мотивовані рішення ВРП.
Вища рада правосуддя вирішила призначити службове розслідування за фактами, викладеними у поданні Голови Служби судової охорони Валерія Бондаря про звільнення заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби) Олександра Гавришука. На час проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення Рада відсторонила О.Гавришука від виконання обов’язків за посадою.
Голова Служби судової охорони має невідкладно створити дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування за фактами, викладеними у поданні від 18 січня 2021 року, та у місячний термін надати ВРП висновок за результатами цього службового розслідування.
Вивчивши викладені у поданні відомості та додані на їх підтвердження документи, ВРП дійшла висновку, що у діях заступника Голови Служби судової охорони Олександра Гавришука можуть вбачатися ознаки дисциплінарних проступків, які можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність.
Враховуючи, що заступник Голови Служби судової охорони (керівник апарату Голови Служби) призначається на посаду і звільняється з посади Вищою радою правосуддя, службове розслідування призначається на підставі рішення Вищої ради правосуддя.
_03_03.png)
